Лотова жінка. Роман мандрів — Олена Просцевічене
350,00 ₴
Дебютний роман переможиці конкурсу взаємочитань від видавництва у 2021 р. Присвячений подіям “Дебальцевського карману” у січні-лютому 2015 року.
Анотація:
Дебютна книга авторки присвячена подіям січня-лютого 2015 року (“Дебальцевський карман”) і мирним людям, які опинилися в котлі війни. Одна з головних героїнь, Зоя, їде до Вуглегірська за старенькою мамою, яка до останнього не хотіла покидати своєї домівки. Місто потрапляє в западню і за тиждень його знищили дощенту. Чи зможе Зоя знайти маму?.. Чи мама виживе у пастці, чи зможе побачити дочку? Що буде з ними усіма – тими, хто разом із літньою жінкою опинився у самому серці війни?.. Що буде з нами усіма, коли ця клята війна завершиться?..
Видання побачило світ коштом видавництва «Відкриття» за підтримки друкарні «Поліпрінт».
Додаткова інформація
| Рік | 2022 |
|---|---|
| Кількість сторінок | 200 |
| Палітурка | Мʼяка |
| Мова | 🇺🇦 Українська |
| Розмір | 140х200 |
| ISBN | 978-617-95178-1-5 |
| Автор | Олена Просцевічене |
Natali –
Відгук від військогово на “нулі”:
https://www.facebook.com/discovery.vyd/posts/pfbid02Jp1NiZfPzZiKXHqyxnR8NiVjt7robhY8w1GYxUaCBaqxmFHCmazWvBwG6mPzUoT5l
Тетяна –
Гарна книга. Рекомендую для читання.
Лотова жінка. Роман мандрів — Олена Просцевічене –
Цей відгук на книгу Олени Просцевічене «Лотова жінка» залишив мій син, йому 15 років. Роман мандрів зворушив його, я к і мене, вкарбувався в пам’ять і душу. Мандри по нашому зруйнованому, скаліченому, вбитому життю. Мандри які продовжуються. Але не можна озиратись назад, треба йти вперед, бо озирнешься і скам’янієшь від болю, віж жаху. Але іноді треба озиратись, переборючи в собі Лотову жінку, щоб не забути і не пробачити.
Відгук сина:
Ця книга зворушує дуже глибоко. Вона є дуже важливою інформацією, яку багато хто не розуміє, не розуміє, що люди відчувають під час війни і що таке війна. Ця книга може змінити чиєсь життя.
“Лотова жінка” Олена Просцевічене –
Цей роман дуже зворушив мене, надважлива книжка для всіх нас, хто пережив жахіття війни і продовжує це проживати. “Жодна людина не заслуговує на вигнання з власного дому!” – це фраза, яка запала мені в душу. Дійсно, не заслуговує. Це справді боляче. Я з Херсонщини, і я вигнанка, з квітня 2022 не живу вдома. Читаючи, приєднувалась до кожної героїні і ніби проживала їх життя. Неможливо відірватися до останньої сторінки, дуже потужний роман, раджу читати всім.